Музеї Шишаччини

Національний музей-заповідник М.В.Гоголя

 

1 квітня 1984 в с. Гоголеве Шишацького району Полтавської області на відродженій садибі Гоголів-Яновських відкрився заповідник-музей М. В. Гоголя. До складу меморіального комплексу площею понад 30 гектарів входять батьківський будинок, флігель, альтанка “Мрія”, грот, парк-сад з малими архітектурними формами, ставки, могила батьків, пам’ятник-бюст М.В.Гоголю.
У залах батьківського будинку та флігелі розміщена експозиція, яка дає уявлення про епоху, в якій жили Гоголі, розповідає про життя і творчість видатного письменника.
Знайомство із заповідником починається з огляду будинку батьків. Експозиція вступного залу відкривається виставкою «Гоголь і сучасність. Світове значення творчості письменника». Багато видатних діячів минулого та сьогодення високо оцінювали й оцінюють творчість М.В. Гоголя. Про це свідчать висловлювання і твори Тараса Григоровича Шевченка, Максима Горького, Олеся Гончара.
У ПЕРШОМУ ЗАЛІ розміщені документи, що стосуються предків Гоголя, його батьків, історії садиби, дитинства і навчання Миколи у Полтавському повітовому училищі.
ДРУГИЙ ЗАЛ присвячений рокам навчання Миколи Гоголя у Ніжинській гімназії вищих наук (1821-1828 рр.). У цей час формуються характер та літературно-художні інтереси письменника.
Експонати ТРЕТЬОГО ЗАЛУ дають уявлення про петер­бурзький період життя і діяльності письменника, розповідають про його зацікавленість українським фольклором, розкривають історію написання «Вечорів на хуторі біля Диканьки».


ЧЕТВЕРТИЙ ЗАЛ. На плані будинку виконаному Г.П. Данилевським у 1832 р., ця кімната позначена як спальня матері письменника. Інтер'єр кімнати, характерний для першої половини XIX століття, складає, в основному, типологічний матеріал, що дає можливість уявити, в яких умовах Марія Іванівна займалася веденням господарства, писала ділові папери і листи.


П'ЯТИЙ ЗАЛ — їдальня. Це найбільша кімната в будинку. Оформленням їдальні та вітальні займався письменник власноруч.


ФЛІГЕЛЬ має вигляд старовинної української мазанки під очеретяним дахом. У ньому письменник зупинявся під час останніх відвідин Василівці (починаючи з 1848 року) і займав дві кімнати: вітальню і робочий кабінет.


ПАРК, САД, СТАВКИ. Після ознайомлення із флігелем відвідувачі можуть оглянути парк-сад. На думку Василя Опанасовича, сад повинен був розростатися так, як повеліває сама природа; він повинен бути лабіринтом, у якому важко відразу зорієнтуватися. Микола Васильович теж не любив симетрії. У саду розбито доріжки. З боків вони обсаджені яблунями, сливами, декоративними кущами. Улюбленими деревами Гоголя були дуби, липи, клени.
Доріжками можна спуститися до дзеркальних вод ставка, побачити протилежний берег, де колись жив син сестри М. Гоголя М.В. Биков зі своєю сім'єю. Алеєю, що тягнеться уздовж ставка, письменник любив довго гуляти. На невисокому пагорбі розташована дерев'яна альтанка «Мрія», трохи далі — грот. У сім'ї Гоголів його називали «храмом самотності». Біля входу лежить великий камінь, на якому любив сидіти і обдумувати свої твори Микола Васильович. Доріжка виводить до могили батьків письменника. Могила ховається під густим листям дерев, які її оточують.

 

Шишацький краєзнавчий музей

Музей Шишацький краєзнавчий музей засновано в 1968 році. Приміщення спеціально збудоване трудівниками колишнього колгоспу ім. Ілліча. У 2010році музей здобув статус державного. Неоціненний вклад в створення музею, його оформлення, збір експонатів вніс Петро Кирилович Дятлов, який був першим і понад 40 років незмінним директором даного закладу. Експозиція Шишацького краєзнавчого музею, що розміщена в 6 залах, широко висвітлює історію Шишаччини з найдавніших часів до сьогоднішнього дня. За час існування фонди музею значно збільшились і нараховують понад 3 тисячі експонатів. Серед них - унікальні археологічні, предмети декоративно-прикладного мистецтва, воєнно-історичні, художні, документальні та фотодокументи.

 

Експозиція залу «Природа рідного краю» побудована на матеріалах, що характеризують особистості геологічної будови краю, рельєфу, клімату, рослинного і тваринного світу Шишаччини. Відвідувачі музею мають можливість познайомитися з цікавими зразками ґрунту, корисних копалин, колекцією насіння рослин та кущів, породою дерев. Провідне місце в експозиції посідає постать Володимира Івановича Вернадського - видатного мислителя, мінеролога, основоположника геохімії і біохімії, радіогеології і вчення про біосферу. Перший президент Академії Наук України п'ять років проживав на Бутовій горі і зробив чимало нових наукових досягнень.

 

Народний побут, вжиткові предмети, знаряддя наших пращурів широко висвітлені в залі «Побут українського народу». До уваги відвідувачів - старовинні побутові предмети: це і жлукто, коробка, мірниця, коряк і ночви, якими користувалися в давнину. В окремій вітрині та на стендах розміщений традиційний одяг нашого краю, який виготовлявся вручну: жіночі та чоловічі полотняні сорочки з характерною для Шишаччини вишивкою, пояси та окрайки, верхній зимовий одяг - чумарка та юбка. Широко представлений різноманітний глиняний посуд для приготування, зберігання та подачі страв на стіл: миски, горшки, глечики, макітри.

 

Експонати залу «Історія Шишак» переносять у стародавність та часи Київської Русі, розповідають про роки заснування нашого селища. Ця територія була заселена людьми ще з давніх часів. В урочищі розташовуються п'ять курганів, знайдено вироби доби неоліту, два поховання епохи бронзи. У Дерновій долині виявлено поселення ранніх слов'ян Черняхівської культури (ІІ-VІ ст.н.е.). Уперше поселення Шишаки згадується в описі битви литовського князя Вітовта з татарським ханом Тимуром Котлуком, що відбулася 12 серпня 1399 року. Назва селища пішла від шишкуватих пагорбів, на яких воно розташоване. За другою версією - від слова «шишак», старовинного військового металевого шолома з вістрям, на кінці якого була невелика кулька (шишка).

 

Археологічна колекція - гордість музею. Тут і рештки тварин: зуби та бивень мамонта, роги зубра. У вітринах - знахідки зі стоянок та поховань, речі, якими користувалися люди скіфського періоду. Серед унікальних експонатів чільне місце посідає мідний казан скіфської могили, зернотерки, кам'яні знаряддя праці. В експозиції можна побачити пістоль 16-17ст., шаблю 16 ст., колекцію козацьких та чумацьких люльок, предмети залізного віку: заступи, ножиці, замки, залізне путо, леміш, фрагмент кольчуги. Багата земля шишацька і на видатні історичні особистості, такі як Яковенки. Батько Іван Іванович - герой оборони Севастополя, а три його сини Володимир, Валентин та Євген стали справжніми подвижниками в галузі медицини і просвітництва. Частина залу відведена експозиції, присвяченої пам'яті тисячі жертв наших земляків, які загинули мученицькою смертю під час Голодомору 1932-1933рр. та жорстоких репресій 1937-1938рр., заподіяних сталінським тоталітаризмом.

 

Історія Шишаччини має чимало незабутніх сторінок. Збереження людської пам'яті, вшанування захисників Вітчизни, донесення до сучасників усього трагізму і разом з тим героїзму тих буремних років - участі наших молодих юнаків вже в мирний час в битвах та заворушеннях в країнах Європи та Азії - основна мета експозиції п'ятого залу. Велика Вітчизняна війна - одна з найжахливіших і найсумніших сторінок в історії Шишацького краю, і ця музейна кімната — увіковічнення пам'яті тим, хто захистив цей край від німецьких загарбників. За допомогою фотографій, карт, документів, солдатських листів в музеї чітко спостерігаються всі події війни від початку і до славної Перемоги. Зібрано чимало експонатів, які розкривають як героїзм наших земляків-визволителів, так і страшні трагічні події війни: це фронтові листівки, бойові нагороди, подяки, особисті речі та похоронки. Значна частина експозиції присвячена учасникам партизанського загону, що діяв на території нашого району. З представлених експонатів цікавими є листівки, які розповсюджували партизани — детекторний приймач, по якому слухали повідомлення і зведення «Радіоінформбюро» в період окупації, осколки, бомби, гільзи часів Великої Вітчизняної війни, бюст командира партизанського загону К.Й.Тутки. В залі Бойової слави музею постійно проводяться уроки мужності, вечори-зустрічі, вечори вшанування учасників бойових дій та ветеранів Великої Вітчизняної війни, воїнів-інтернаціоналістів. Не залишать байдужими відвідувачів експозиції, що висвітлюють мужність, відвагу наших земляків під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Музей є справжньою скарбницею людської пам’яті, героїчного минулого.

 

 

 

 

 

Чудова мальовнича природа, добрі душею і серцем люди, змогли дати світові відомі імена, надихали на творчу працю усіх, хто пов'язав своє життя або окремі періоди його з Шишаччиною. Серед всесвітньовідомих геніїв, що жили і творили свої шедеври на Шишаччині, є М.В.Гоголь, В.Г.Короленко, В.Ф. Панова, О.О.Богомолець, О.П.Довженко, брати Кричевські, К.І.Осьмак, А.П.Каришин, Ю.І.Митропольський, В.С.Петренко, і цей список можна продовжувати і продовжувати. Матеріали про цих видатних людей світу є прикрасою музейної експозиції. експозиції залу представлені роботи наших сучасних талановитих вишивальниць, художників, майстрів по дереву: Заслуженого майстра народної творчості України М.О.Онацька, М.П.Кармазина, А.М.Сергеєва, М.С.Петрової, В.О.Михайлиця.

Ласкаво запрошуємо до подорожі по Шишацькому краєзнавчому музею.

30000, Полтавська обл., смт.Шишаки, вул..Корніліча,22, Тел..(05352) 9-26-08  

на туристичну афішу >

на головну >